Продукти

Яйця для інкубації збирають від поголів’я віком 10–30 тижнів. Оптимальна виводимість молодняку відзначається у яєць від птиці віком 12–24 тижнів. Вага добових перепелят перебуває в межах 6–8 г. Характер оперення залежить від обраної породи птиці. Вони мають бути рухливі, активні, без почервонінь на шкірі та дзьобі. По поради щодо профілактичних обробок бажано звернутися до місцевих фахівців служби ветеринарної медицини.

Підготовка приміщення до вирощування птиці проводиться після кожної партії. Після птиці необхідно демонтувати обладнання, почистити та продезінфікувати. Територію слід прибрати від органічних залишків. Забруднені стіни, підлогу, обладнання попередньо миють струменем води (апаратами високого тиску) до можливості проглядати структуру та колір поверхні. Після механічного очищення проводять рідинну дезінфекцію, встановлюють дезінфекційні бар’єри та витримують час санітарного розриву для біологічної дезінфекції та підсихання приміщення. 

Після поточного ремонту та встановлення обладнання проводять газову дезінфекцію. Препарати для дезінфекції мають бути офіційно дозволені і використовуватися в дозі відповідно до інструкції заводу-виробника.

Кліткова система утримання перепелів має високу економічну ефективність й отримала максимальну популярність в усьому світі. Перепелині ферми зазвичай обладнують кількома приміщеннями, в яких розміщуються всі вікові групи перепелів. Для вирощування молодняку використовуються клітки, обладнані обігрівом і освітленням (брудерні), де птахів утримують до 20 днів. У подальшому перепелів переміщують у клітки для дорослих птахів на весь період продуктивності. З метою контролю канібалізму обрізання дзьоба проводять у віці 3–4 тижні.

Автоматизоване кліткове обладнання забезпечує оптимальні умови утримання перепелів та реалізацію їхнього генетичного потенціалу. У комплекти входять зовнішній бункер для зберігання сухого корму, лінія завантаження корму в мобільні кормороздавачі, багатоярусні кліткові батареї, системи напування, освітлення, вентиляції та обігріву. Багатоярусні кліткові батареї мають розмір комірок 16х24 мм, а нахил підлоги становить 6-8 °, тому яйця скочуються в жолоби для збору. Розміри клітки мають відповідати нормативам годівлі та утримання. На початку вирощування перепелята потребують площі 75 см2, з 20 по 37 день — 110 см2, а далі — 150 см2.

Перепели дуже чутливі до раптових змін навколишнього середовища, особливо впродовж перших 2 тижнів життя. Для молодняку облаштовують брудерні клітки або утримують у ящиках упродовж 3 тижнів: початкова температура має становити 37 °С, а в подальшому повинна поступово знижуватися на 1 °С кожні 1–2 дні до 22 °С до кінця 3 тижня. Відносна вологість у приміщенні має перебувати в межах 55–70 % упродовж періоду вирощування.

Для перепелів небезпечними є протяги, тому систему вентиляції облаштовують, щоб свіже повітря рівномірно розподілялося по площі приміщення. Потрібно слідкувати, щоб приміщення не було запиленим.

Курчата перепелів упродовж перших 2 тижнів мають перебувати в освітленому місці протягом 24 годин, а до кінця 3 тижня тривалість освітлення рівномірно знижують до 12 годин на добу. Після 5 тижнів розпочинають стимуляцію продуктивності, тому світловий день підвищують до 14–16 годин на добу.

Для оптимальної продуктивності та максимального використання енергії та поживних речовин корму птахи мають отримувати свіжу, якісну питну воду. Системи напування перепелів передбачають використання лоткових, вакуумних, мікрочашечних та ніпельних поїлок. Лоткові або вакуумні поїлки повинні бути з низьким бортиком та сіткою для безпеки пташенят. За промислового вирощування найзручнішими є ніпельні поїлки, які встановлюють вздовж задньої стінки клітки у розрахунку 1 екз./17 гол. 

Основою для успішного вирощування перепелів є гарне здоров’я птиці. Центральну роль відіграють специфічні для птахівництва концепції охорони здоров’я, узгоджені з ветеринарним лікарем. Програму профілактики впроваджують, виходячи з епізоотологічної ситуації у країні та регіоні. Щоденний моніторинг споживання корму та води, падежу та щотижневе зважування є життєвоважливими аспектами раннього виявлення хвороб та допомагає запобігти поширенню захворювань у наступних посадках.